Вовчанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7


17 15 14 12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 13 16 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Досвід методичної роботи | Реєстрація | Вхід

Досвід методичної роботи
 
 

Методична робота – основний компонент системи підвищення кваліфікації, важлива ланка безперервної освіти. Система методичної роботи у школі – це система взаємопов’язаних заходів, заснованих на досягненнях науки і ефективного педагогічного досвіду, спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на розвиток  творчого потенціалу педагогічного колективу, на вдосконалення навчально-виховного процесу.

Методична робота будувалася на діагностичній основі. Адміністрацією школи досліджувався рівень професійної майстерності, творчих здібностей, потреб та інтересів учителів шляхом відвідування уроків, анкетувань, співбесід, аналізу матеріалів засідань педагогічної ради, самоаналізу особистої діяльності вчителем. Форми методичної роботи обирались згідно з потребами кожного педагога та можливостями школи: загальношкільні,  групові та індивідуальні.

У створенні особистісно орієнтованої системи професійного зростання вагому роль відіграє педагогічний моніторинг. Завдяки йому іде накопичення інформації про кожного з педагогів, що забезпечує безперервне відстеження професійного рівня. Моніторингу підлягали питання курсової підготовки та атестації вчителів, їх участі у професійних конкурсах; рівня навчальних досягнень та вихованості учнів, результати їх участі у конкурсах, олімпіадах, результати проведення державної підсумкової атестації. Така робота допомагала виявити стан професійної та методичної підготовки вчителів, дає змогу більш оптимально спланувати методичну роботу в школі.

Система роботи над проблемною темою була орієнтована на ознайомлення вчителів із сучасними педагогічними технологіями та впровадження їх елементів у навчально-виховний процес; формування загальнонавчальних умінь і навичок школярів, врахування в освітньому процесі індивідуального досвіду особистості дитини, організацію по можливості активної пізнавальної діяльності учнів. З метою поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогів проводилися:

  • засідання педагогічної ради на тему:
  • «Роль особистості вчителя у сучасному освітньому процесі»
  • «Робота педагогічного колективу з формування валео-екологічної культури школярів»
  • «Атестація – важливий чинник мотивації педагогічних працівників до неперервної освіти»
  • «Педагогічна творчість учителя – запорука подолання низької успішності учнів»;

-    заняття семінару-тренінгу «Сучасний урок: традиції та інновації»:

  • «Вимоги до створення ефективного уроку. Діяльнісний підхід до планування уроків»
  • «Дидактичні ігри. Схеми аналізу уроку»
  • «Діагностика й контроль у навчанні»
  • «Сучасні технології навчання»;
  • тематичні засідання шкільних методичних об’єднань;
  • наради при директору;
  • інструктивно-методичні наради;
  • відкриті уроки та виховні заходи.

Проведена робота сприяла впровадженню елементів активних форм і методів роботи на уроках. У колективі вивчаються і практикуються методи навчання у співпраці: інтерактивні, ігрові, проектів, проблемного навчання. Залежно від змісту навчального матеріалу, типу уроку, предмета, індивідуальних можливостей учнів, учителі проводять нестандартні уроки, на яких відбувається активна навчальна взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу. Однак слід зазначити, що така організація діяльності відбувається епізодично, в основному під час проведення відкритих уроків чи заходів, а тому потребує більш цілеспрямованого і систематичного підходу.

        Основні положення особистісно орієнтованого навчання потребують організації навчально-виховного процесу відповідно до індивідуальних особливостей учнів. З цією метою педагоги застосовували:

  • стимулювання інтересу учнів;
  • багатоваріантність форм організації різних видів діяльності (індивідуальна, парна, групова, колективна);
  • підтримку учнів, які мають труднощі при вивченні матеріалу;
  • надання можливості кожній дитині випробувати себе в різних видах діяльності;
  • завдання висхідної складності;
  • індивідуалізовані завдання.

Учителі приділяли увагу учням, які мають прогалини у знаннях,   зазнають труднощів у навчанні, застосовуючи при цьому:

  • диференційовані та різнорівневі завдання;
  • детальне інструктування чи оперативну допомогу;
  • надання «права вибору»;
  • роботу в парі з учнем-консультантом;
  • картки-підказки, картки-інструкції, алгоритми;
  • вправи, спрямовані на усунення помилок, допущених учнями у відповідях і письмових роботах.

Особливе місце у системі організації науково-теоретичної і психологічної підготовки вчителів займає самоосвіта. Вибір теми з самоосвіти визначався потребою для вчителя, для школи, рівнем володіння учителем теоретичними знаннями і практичними вміннями та навичками, необхідними у педагогічній діяльності; знанням учителем основ предмета, що викладається, питань психології, дидактики. У вересні 2013 року відбулася інструктивно-методична нарада з питання  самоосвітньої діяльності вчителя. Протягом навчального року із вчителями проведено співбесіди про роботу над індивідуальними проблемними темами, надано консультативну допомогу, відвідано уроки з метою виявлення ефективності педагогічної діяльності. У травні 2014 року на  засіданнях шкільних методичних об’єднань проведено підсумки роботи вчителів над індивідуальними проблемними темами. Даний комплекс заходів сприяв підвищенню професійно-особистісної мотивації учителів, їхнього саморозвитку. Однак слід зазначити, що у більшості педагогів виникали труднощі при організації презентації результатів самоосвітньої діяльності та належній систематизації відповідних слідових матеріалів. Заслуговує на увагу робота над індивідуальною методичною темою таких учителів:

-  Ракул С.М.  «Проектна діяльність у початковій школі»;

- Чигринов А.Ю. «Підвищення якості та ефективності уроку хімії в умовах використання моделей ІКТ»;

-  Трегуб В.Г. «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії».

                           Учителі не пропускали (без поважних причин) предметних семінарів, організованих районним методичним кабінетом, бо такі заходи є невід’ємною складовою підвищення рівня професійної майстерності педагога.  Протягом навчального року вчителі школи були слухачами курсів та спецкурсів Харківської академії неперервної освіти. План проходження курсової перепідготовки при Харківській академії неперервної освіти педагогічними кадрами школи виконується. Моніторингове відстеження даного виду самоосвітньої діяльності педагогів засвідчує, що, відповідно до перспективного плану курсової перепідготовки, протягом означеного періоду вчителі підвищували кваліфікацію через курси та спецкурси. Значне збільшення показника спецкурсів у 2010/2011 навчальному  році пояснюється проходженням тематичних спецкурсів учителями, які викладають предмети не за фахом. У 2012/2013 навчальному році  показники є свідченням того, що під час проходження курсової перепідготовки з фахових предметів учителі проходили і відповідні спецкурси, а один педагог пройшов лише спецкурс-тренінг. 

 Педагоги школи постійно діляться своїм досвідом і творчими знахідками з колегами. Протягом навчального року було проведено ряд відкритих уроків, виховних заходів для вчителів школи та вчителів району; підготовлено 6 виступів на районні методичні об’єднання.

У школі організована робота методичних об’єднань учителів початкових класів (керівник Самойлова Н.М.), учителів гуманітарного циклу (керівник Бубликова О.В.), учителів природничо-математичного циклу (керівник Шаповал Н.Д.); класних керівників (керівник Баннікова Н.А.). Робота даних підрозділів проходить у системі, однак  слід відзначити, що необхідно приділити більше уваги належному  рівню оформлення та ведення відповідної документації.

На засіданнях шкільних методичних об’єднань було розглянуто тематичні питання з методики навчально-виховного процесу та підвищення педагогічної майстерності, вивчення та розповсюдження елементів ефективного педагогічного досвіду; підготовки та результативності предметних олімпіад тощо. Члени шкільних методичних об’єднань проводили взаємовідвідування та обговорення уроків своїх колег. Проте така робота потребує системного підходу, а тому керівникам шкільних методичних об’єднань слід ретельно спланувати даний вид діяльності і тримати під контролем його виконання.

Одним із основних показників роботи учителя є рівень навчальних досягнень учнів з предмету, який він викладає. Динаміку таких показників кожного вчителя можна простежити за діаграмою. З ситуативного аналізу випливає, що із 16 вчителів, показники яких можна відстежити, у 5 чоловік (31%) спостерігається незначне зниження рівня навчальних досягнень учнів з відповідних предметів; стабільний показник – у 4 чоловік (25%), підвищення показника – у 7 чоловік (44%). Аналіз наведених результатів та порівняння їх з середніми по району говорять про необхідність більш свідомо і сумлінно вирішувати питання, пов’язані з рівнем навчальних досягнень  учнів, оскільки у школярів простежується слабка мотивація до навчання, зниження рівня свідомого засвоєння знань.

           Поряд із цим зберігається протиріччя між рівнем навчальних досягнень учнів та ефективністю уроків учителів, яка складає у середньому по школі 81%. Виходячи зі зведеної інформації таблиці «Аналіз діяльності вчителя на уроці особистісно орієнтованої спрямованості», потребує корекції діяльність вчителів по предметній і навчальній компетентності, по організації навчальної взаємодії, по підтримці робочої дисципліни на уроці.

Важливим стимулом підвищення індивідуальної педагогічної майстерності учителів школи є атестація, яка спонукає педагога до творчості, неординарності у виборі форм та методів навчання і виховання. У 2013/2014 навчальному році атестувалися учитель історії Трегуб В.Г., учитель української мови та літератури Мартовицька І.В., учитель іноземної мови (англійської) Бубликова О.В. і учитель хімії та інформатики Чигринов А.Ю.. Члени атестаційної комісії відвідували уроки, позакласні заходи, заняття гуртків, проводили експертну оцінку діяльності педагогів шляхом анкетування, перевіряли  відповідну шкільну документацію. Адміністрацією школи було вивчено і узагальнено досвід роботи Трегуб В.Г. «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках історії».

Учителі, які проходили атестацію брали активу участь у різноманітних методичних заходах шкільного та районного рівнів. Зокрема, результативною була участь у районному ярмарку педагогічних ідей і технологій: 2 роботи відзначено дипломами  ІІ ступеня (учителів Мартовицької І.В. та Бубликової О.В.) і 1 роботу – грамотою  (учитель Чигринов А.Ю.). Також  Чигринов А.Ю. провів 2 відкритих уроки з інформатики для колег зі шкіл району та представника Департаменту освіти і науки Харківської області. Підсумком діяльності учителів у період атестації стала педагогічна рада «Атестація – важливий чинник мотивації педагогічних працівників до неперервної освіти». За результатами атестації Трегуб В.Г. та Мартовицька І.В. підтвердили вищу кваліфікаційну категорію категорію, Бубликова О.В. здобула вищу кваліфікаційну категорію, а Чигринову А.Ю. було присвоєно другу кваліфікаційну категорію. Як висновок, можна твердити, що атестація безпосередньо впливає на рівень фахової майстерності вчителів.

Ситуативний аналіз даних атестації вчителів за 5 років свідчить про позитивну динаміку результатів атестації педагогічних кадрів. При цьому кількість працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» дають учитель з незакінченою вищою освітою (1 чоловік), молоді педагоги (2 чоловіки) та малодосвідчені учителі (3 чоловіки). На жаль, протягом означеного періоду залишився незмінним показник, який фіксує педагогічні звання.

Аналіз організації внутрішньошкільної методичної роботи виявив такі недоліки:

  • не в достатній мірі втілювалася практика моніторингових відстежень;
  • не ґрунтовною була робота по вивченню ефективного педагогічного досвіду;
  • не всі заплановані заходи виконано; не на належному рівні систематизовано слідові матеріали.

Діагностику потенціалу учня у процесі навчання вчителі школи здійснювали за допомогою тестів, різнорівневих завдань, діагностичних самостійних та контрольних робіт, опитування, моніторингу рівня навчальних досягнень учнів. Але ця робота потребує подальшого вдосконалення і системного характеру, оскільки  більшість учителів не здійснюють вмотивованих і систематичних моніторингових відстежень  навчально-виховного процесу.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. 

 Моніторингові відстеження середнього коефіцієнту навченості учнів початкової ланки засвідчують достатній рівень  і незначне зниження даного показника у 2013/2014 навчальному році. Учителі початкових класів формують розгорнуту навчальну діяльність (уміння вчитися) шляхом вироблення організаційних, логіко-мовленнєвих, пізнавальних, контрольно-оцінних умінь і навичок. Результатом їхньої цілеспрямованої, систематичної роботи є сформовані читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, знання про реальний світ у його зв’язках і залежностях; в основному розвинені пам’ять, увага, мислення, уміння виконувати творчі завдання.

На належному рівні підготовлені учні 4 класу до навчання у школі ІІ ступеня. За результатами ДПА високий та достатній рівень з 19 учнів мають:

  • з української мови (читання) – 12 учнів – 63%
  • з українського читання – 5 учнів – 26%
  • з математики – 10 учнів – 53%.

Завжди є актуальною проблема наступності між школою І та ІІ ступенів. Тому в умовах упровадження нового Державного стандарту базової загальної освіти робота динамічної групи класоводу 4 класу та вчителів-предметників 5 класу була спрямована на пристосування учнів до оновлених вимог школи, нової системи навчання, збільшення фізичних та навчальних навантажень. Суттєво знизився рівень навченості учнів 5 класу у порівнянні з 4 класом: 0,61 – 0,71. Відповідно, став меншим і відсоток учнів, які мають високий і достатній рівень навчальних досягнень (44% - 58% ).

У 6 класі учителям-предметникам необхідно продовжувати працювати над створенням сприятливого мікроклімату класу, над усуненням емоційно-психологічних перевантажень, значну увагу приділити організації навчально-виховного процесу за новим Держстандартом, створенню ситуації успіху дитини у навчанні; керувати поведінкою учнів шляхом опори на позитивні якості. Слід постійно враховувати психологічні, індивідуальні особливості дітей; у тісному контакті співпрацювати з батьками, знайомити їх віковими психологічними особливостями молодшого підліткового віку.

Вивчення рівня навчальних досягнень учнів 5-11 класів показало, що 40% учнів мають високий і достатній рівень.  Зберігся показник рівня навченості у порівнянні з минулим  роком:

У середній та старшій ланках найвищі показники рівня навчальних досягнень  мають  учні 11 класу – 0,63,  найнижчі  результати  мають  учні  8 та 9 класів – 0,54.

Із визначених для відстеження предметів найвищий рівень навчальних досягнень учні мають з хімії – 0,65;  найнижчій  –  з математики – 0,54. Слід зазначити такі причини недостатнього рівня навчальних досягнень учнів:

  • не приділяється достатня увага формуванню вмінь раціональної організації навчальної діяльності;
  • недостатнє використання прийомів стимулювання учнів до активних дій із засвоєнням знань;
  • порушення сучасних вимог до організації уроку.

Педагогам школи з метою підвищення якості навчання необхідно:

  • у процесі викладання цілеспрямовано впроваджувати новітні технології як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання;
  • продовжувати роботу по формуванню, розвитку  та закріпленню загальнонавчальних умінь школярів;
  • створювати умови для самостійної діяльності, пізнавальної активності;
  • враховувати особливості засвоєння навчального матеріалу учнями з різними пізнавальними можливостями;
  • постійно вести моніторинг навчальної взаємодії з учнями.

У 2013/2014 навчальному році державну підсумкову атестацію у 9 класі складали 26 учнів, у 11класі – 16 учнів. Результати наведено у діаграмах:

  За наведеними даними можна відзначити, що учні 9 класу підтвердили результати річного оцінювання з біології, географії та іноземної мови (англійської). З двох предметів – українська мова та математика спостерігаємо підвищення показників за результатами державної підсумкової атестації.  Учні  11 класу за результатами державної підсумкової атестації з української мови знизили показник у порівнянні з річним оцінюванням, що пояснюється специфікою виконуваної роботи (написання переказу). За результатами державної підсумкової атестації з математики спостерігається покращення рівня навчальних досягнень учнів у порівнянні з річним оцінюванням. Це свідчить як про сумлінну підготовку школярів, так і про невикористані вчителем-предметником можливості підвищення рівня навчальних досягнень окремих учнів протягом навчального року.

У 2013/2014 навчальному році вчителі проводили роботу із здібними учнями, застосовуючи при цьому:

- індивідуалізовані завдання підвищеного ступеня складності, творчого характеру;

-  випереджальні завдання;

-  залучення до оцінювання та коригування  діяльності своїх товаришів;

-  індивідуальні консультації, додаткові заняття.

З метою стимулювання пізнавальної активності здібних учнів, підвищення інтересу до вивчення базових дисциплін у жовтні 2013 року було проведено І етап Всеукраїнських олімпіад з навчальних предметів, переможці яких взяли участь у ІІ етапі олімпіад.  Відзначилися  успіхами такі учні: Смоленко Г. (8 клас) – ІІ місце, Баннікова Е. (10 клас) – І місце, Жулій К (11 клас) – ІІІ  місце, у олімпіді з іноземної мови (англійської), учитель Бубликова О.В.; Баннікова Е.(10 клас) – ІІІ місце з української мови, учитель Мартовицька І.В..

Учні нашої школи були учасниками різноманітних предметних конкурсів, які проводилися протягом навчального року. За їх результатами можна відзначити такі досягнення: у Міжнародному конкурсі з інформатики «Бобер-2013» з 26 учасників 6 учнів отримали сертифікат «Відмінний результат»,  8 учнів – «Добрий результат» (учитель Чигринов А.Ю.). В Міжнародній математичній олімпіаді «Кенгуру 2014»  взяли участь 33 дитини, з них 1 учениця отримала сертифікат «Відмінний результат»,  2 учнів – «Добрий результат»  (учителі Шаповал Н.Д., Іващенко Л.В.). За участь у Всеукраїнському конкурсі «Геліантус» 11 учасників, із загальної кількості – 24 чоловіки, отримали дипломи та грамоти. Із  учасників Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник» 1 отримав диплом І ступеня, 1 – диплом ІІ ступеня, 4 – дипломи ІІІ ступеня Всеукраїнського рівня, 1 – диплом ІІ ступеня Регіонального рівня (учителі Баннікова Н.А., Мартовицька І.В.).  У подальшому робота зі здібними учнями потребує вдосконалення для досягнення школярами більшої результативності та творчого рівня пізнавальної активності.

 У 2013/2014 навчальному році виховна діяльність школи була спрямована на реалізацію Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», Національної програми «Діти України», Декларації прав дитини, Концепції державної програми роботи з обдарованою молоддю, державних національних програм; «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів».

Виховна тема, над якою працював колектив, – «Створення виховного простору як ресурсу розвитку особистості у контексті реалізації основних орієнтирів виховання». Головна увага приділялася формуванню громадянина-патріота України, створенню умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів, вихованню громадянина з демократичним світоглядом і культурою, який не порушує прав і свобод людини; вихованню в учнів свідомого ставлення до свого здоров'я, формуванню належних гігієнічних навичок і засад здорового способу життя.                   

Протягом навчального року питання стану виховної роботи розглядалося на нарадах при директорові, засіданнях ради школи, батьківських зборах, засіданнях методичного об'єднання класних керівників, шкільного самоврядування; проводилися оперативні наради вчителів, засідання педагогічної ради.                   

Аналіз відвіданих класних годин та виховних заходів, моніторингу рівня вихованості учнів показав, що виховна робота проводиться на достатньому рівні, з використанням сучасних технологій виховання учнів.                 

 Проведено 4 засідання шкільного методичного об'єднання класних керівників. Класоводами та класними керівниками було посеместрово сплановано роботу зі своїми класними колективами відповідно до тематичного змісту виховної діяльності «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів» та напрямків виховної діяльності. У характеристиці класу кожен вказувалися особливості розвитку колективу, соціальне становище дітей, проблеми у взаємостосунках. З урахуванням цього було сплановано подальшу роботу. Найбільш активну участь у шкільних заходах  брали учні 11 класу (класний  керівник Бубликова О. В.),  9 класу (класний керівник Баннікова Н. А.) та 5 класу (класний керівник Чигринов А.Ю.). Добре організували роботу з учителями-предметниками  класні  керівники 7 класу Шаповал Н.Д., 10 класу Сукачова О.В.. Вивчаючи особливості нового класного колективу п’ятикласників, Чигринов А.Ю.  відвідав сім'ї усіх учнів, побував на уроках з різних предметів, розподілив доручення з урахуванням інтересів учнів, результатів діагностування і анкетування дітей.                     

У роботі класних керівників є ряд загальних недоліків: недостатньо залучаються до виховної роботи в класі медична сестра, члени Ради школи; спостерігається одноманітність у плануванні і роботі батьками.                     

У школі працювало 17 гуртків:  Результати своєї роботи гуртківці представили у березні-травні 2014 року під час звітування. Найкращі звіти підготували члени гуртків «English Drama Club»  (керівник Бубликова О.В.), «Працьовитий вулик»  (керівник Ракул С.М.), «У світі казки чарівної» (керівник Самойлова Н.М.).

Учні школи відвідують гуртки при місцевому Будинку культури, музичну школу, навчаються у народному ансамблі «Радість» при районному Будинку культури. Також школярі брали активну участь у районних заходах: фестивалі художньої самодіяльності, фестивалі ДЮПр  та інших.                      

Поряд із традиційними формами виховної роботи значне місце за результативністю посідає шкільне самоврядування. Рада міністрів складалася з 23 учнів. Допомагали їй у роботі такі міністерства: навчання та творчості, внутрішніх справ, культури та відпочинку, преси та інформації, спорту та туризму, національного виховання, шефської допомоги. Кожним міністерством було розроблено план роботи і згідно з ним проводилися ті чи інші заходи. Наприклад: кожного понеділка президентом шкільної країни «Нове покоління» проводилися загальношкільні лінійки за підсумками тижня; міністерство навчання та творчості постійно  проводило контроль за успішністю учнів, надавало допомогу невстигаючим учням, проводило рейди-перевірки зошитів, щоденників, виконання домашніх завдань, випускало екран успішності та інше;   міністерство внутрішніх справ контролювало дотримання дисципліни та порядку учнями як в урочний так і в позаурочний час, організовувало чергування учнів під час проведення масових заходів, перевіряло чергування учнів по школі, проводило дні ввічливості, культури та чистоти та інше; міністерство культури та відпочинку контролювало зайнятість та відвідування учнями гуртків, клубів, товариств, допомагало у проведенні шкільних свят та конкурсів, проводило активну роботу по залученню учнів до різних виховних заходів (шкільних, міських, районних); міністерство преси та інформації постійно інформувало учнів про визначні події шкільного життя, слідкувало за поповненням матеріалів та змінних рубрик у класних куточках, готувало матеріали до шкільної газети та інше; міністерство спорту та туризму регулярно проводило ранкову гімнастику, сприяло участі школярів у спортивних заходах, проводило тиждень здоров'я, фізичної культури та спорту, перевіряло наявність спортивної форми на уроках фізичної культури та інше; міністерство національного виховання координувало роботу волонтерів, організовувало збирання матеріалів до шкільного музею, проводило акції «Милосердя» та інше; міністерство шефської допомоги допомагало вчителям початкової ланки в організації виховної діяльності молодших школярів.                   

Протягом навчального року між класними колективами середньої та старшої ланки школи проводилося змагання «Кращий клас року».  Метою даного конкурсу було:         

1. Виявлення класних колективів, які :
- схильні до творчості та ініціативи;
- самостійно працюють в рамках класного та шкільного самоврядування;
- згуртовані та поважають традиції школи та класу;
- допомагають в надзвичайних ситуаціях;
  2. Виявлення в класних колективах творчих та ініціативних дітей.                    

Такого роду змагання завжди викликають велику зацікавленість учнів. Діти виявляли активність під час планування умов змагання (їх думка завжди враховується); вчилися самовдосконалюватися, максимально розвивали свої здібності; усвідомлювали себе і своє місце в житті школи; оволодівали діяльністю, спілкуванням; ставали більш умілими, активними, діяльними.                     

Перемогу у 2013/2014 навчальному році отримали учні 5 класу (класний керівник Чигринов А.Ю.). Дітей було нагороджено грамотою та безкоштовною екскурсією до Харкова.

Протягом навчального року двічі було проведено моніторинг рівня вихованості учнів 1-11 класів школи. Показники рівня виховності по класах та середній коефіцієнт у цілому по закладу можна відстежити за відповідними діаграмами:

Меню сайту